|
|
|
 |
|
|
ƒомашн≥й
к≥нотеатр
|
|
|
|
ƒомашн≥й
к≥нотеатр
можна
створити в квартир≥
|
|
÷им терм≥ном позначаЇтьс¤ наб≥р
високо¤к≥сноњ аудио- ≥
в≥деоапаратури, спец≥ально
п≥д≥браний ≥ об'Їднаний у Їдиний
комплекс, що дозвол¤Ї з максимальним
комфортом слухати ауд≥озаписи ≥
створюЇ повномасштабний "ефект
присутност≥" при перегл¤д≥
к≥ноф≥льм≥в.“ак вже ≥сторично
склалос¤, що в к≥но, а пот≥м ≥ на
телебаченн≥ звук був другор¤дний. ¬
епоху н≥мого к≥но героњ заповнювали
в≥дсутн≥сть звуку посиленн¤м
жестикул¤ц≥њ, утрируванн¤м ус≥х
видимих елемент≥в ≥ простотою сюжету.
“од≥шн≥й публ≥ц≥ вистачало
таперского звукового супроводу з
набору нейтральних мелод≥й.јле ≥
п≥сл¤ приходу звуку в к≥нематограф
збереглас¤ тенденц≥¤ сприймати к≥но
б≥льше на погл¤д, чим на слух. Ќав≥ть
у музичних комед≥¤х 30-40-х рок≥в
¤к≥сть звуку несоизмеримо нижче
¤кост≥ зображенн¤. «'¤вл¤Їтьс¤ кол≥р,
удосконалюЇтьс¤ пл≥вка,
народжуЇтьс¤ телебаченн¤, а звук
залишаЇтьс¤ практично тим же. ÷е
особливо кривдно дл¤ великоњ частини
людей, що психолог≥чно краще
сприймають звукову ≥нформац≥ю.
|
|
|
Ќа рубеж≥
70-80-х у к≥но затвердилас¤
четырехканальна¤ система: л≥вий,
центральний ≥ правий фронтальн≥ ≥
тилов≥ канали, що додають звуку 3D-властивост≥.
÷ентральний канал забезпечував
звуковий комфорт гл¤дачам, що сид¤ть
поза центром гл¤дачевий зали, тобто
не в зон≥ кращого сприйн¤тт¤
стереоэффекта. « цього часу
починаЇтьс¤ епоха "долбанного"
к≥но - к≥но, озвученого за методикою ≥
стандартами американськоњ компан≥њ Dolby
Laborator≥es.
|
|
” процес≥
виробництва ф≥льму звукорежиссер
продумуЇ звукову панораму кожноњ
сцени, розпод≥л¤Ї елементи звуковоњ
картини м≥ж каналами. “епер по-р≥зному
звучать голосу актор≥в, що оточують
шуми ≥ музика, у залежност≥ в≥д того,
де в≥дбуваЇтьс¤ д≥¤. « цього моменту
видимий ≥ чутний прост≥р утвор¤ть
Їдине ц≥ле. —цени в л≥с≥, у церкв≥, у
п≥двал≥, у лазн≥ не т≥льки вигл¤дають,
але ≥ звучать по-р≥зному, особливий
ефект виходить при перем≥щенн≥ геро¤.
ћозок, переробл¤ючи поступающую
в≥зуальну ≥ звукову ≥нформац≥ю,
пор≥внюючи побачене ≥ почуте, в≥рить
у реальн≥сть происход¤щего на екран≥.
«вуки обвол≥кають людини ≥ ведуть у
прост≥р ф≥льму. “акий звук одержав
дуже точне визначенн¤ англ≥йським
словом surround - тобто
обвол≥каючий, навколишн≥й.
|
|
ƒо д≥йсного
моменту масовому покупцю
пропонуютьс¤ два стандарти звуковоњ
≥нформац≥њ й апаратури дл¤ њњ
в≥дтворенн¤. ÷≥ системи називаютьс¤ Dolby
Sourround ProLog≥c ≥ Dolby D≥g≥tal (AC-3).
ќбидв≥ вони припускають
використанн¤ п'¤ти джерел звуку:
л≥вий фронтальний - центральний -
правий фронтальний - правий тиловий -
л≥вий тиловий. ” системи Dolby Sourround ProLog≥c
два тилових канали - синхронн≥, а у
формат≥ Dolby D≥g≥tal - незалежн≥.
|
|
ѕовний
комплект домашнього в≥деотеатру, що
купуЇтьс¤ "з нул¤", з обл≥ком
необх≥дноњ аудио- ≥ в≥деотехн≥ки,
аксесуар≥в, провод≥в ≥ нав≥ть набору
спец≥ал≥зованих мебл≥в, може
об≥йтис¤ покупцю в≥д $1000 USD до $50000,
причому це не абстрактн≥ величини, а
реально продаван≥ прилади.
|
|
—овм≥стима
апаратура
|
|
|
Ќа ¤к≥сть
зображенн¤, природно, впливаЇ ≥
¤к≥сть в≥деоапаратури, ≥ ¤к≥сть
самоњ телетрансл¤ц≥њ. як говоритьс¤,
чудес на св≥т≥ не буваЇ: що
транслюЇтьс¤, те ≥ дивимос¤. «вичайно,
Ї цифров≥ супутников≥ телеканали, ≥,
установивши супутникову антену, ви
одержите в≥дм≥нне зображенн¤.¬≥деоапаратура,
зрозум≥ло, повинна бути самоњ
високоњ ¤кост≥, а ф≥льми записан≥ на
лазерних чи дисках DVD-дисках.
|
|
¬≥деопроектори
|
|
ƒо
останнього часу слова "домашн≥й
к≥нотеатр" асоц≥ювалис¤ з
великими телев≥зорами, оточеними
набором сучасноњ в≥део-в≥дтворюючоњ
й аудио апаратури. јле в д≥йсн≥й
статт≥ мова йтиме про ще б≥льш
сучасну область - домашн≥х
к≥нотеатрах на основ≥
в≥деопроектор≥в.
ѕро
мультимедийных ≥ в≥деопроектори
варто розпов≥сти особливо. ѕроектори
на основ≥ жидкокристаллических
матриць ≥ м≥кродзеркал - одна ≥з
самих стр≥мко розвиваютьс¤ областей
профес≥йноњ ≥ побутовоњ електрон≥ки.
÷≥ прилади, що вт≥люють у соб≥ сам≥
останн≥ дос¤гненн¤ оптики,
м≥кроелектрон≥ки, електротехн≥ки ≥
комп'ютерних технолог≥й, дозвол¤ють
на екранах з д≥агоналлю в≥д 1,5 до 20 м
одержати зображенн¤, що ран≥ш
спостер≥гали т≥льки на екран≥
чи телев≥зора мон≥тор≥ комп'ютера.
¬ даний час на св≥товому ринку
представлено б≥льш ста моделей таких
проектор≥в, причому номенклатура њх
дуже швидко обновл¤Їтьс¤. Ѕагато
в≥домих ф≥рм св≥ту, так≥ ¤к Ph≥l≥ps, H≥tach≥,
Sharp, Sanyo, Panason≥c ≥ ≥нш≥ займаютьс¤
сьогодн≥ њхньою розробкою ≥ випуском.
Ќе
можна н≥ в≥дзначити пом≥тний прогрес
ф≥рми Ph≥l≥ps. ѕроектори ф≥рми Ph≥l≥ps
завжди в≥др≥зн¤лис¤ чудовою
передачею кольору, але кр≥м того вони
волод≥ють ≥ ≥ншими достоњнствами.
“ак ун≥кальна система L≤MESCO (L≥ne MEmory Scan
COnvertor) дозвол¤Ї одержати зображенн¤
без втрат ≥нформац≥њ при п≥дключенн≥
до них будь-¤ких чи
в≥деоджерел комп'ютер≥в з будь-¤ким
дозволом. ≤ншою важливою особлив≥стю
проектор≥в ц≥Їњ ф≥рми Ї зб≥льшений
терм≥н служби лампи, що складаЇ дл¤
ламп потужн≥стю 120 W 4000 годин, а дл¤ 100
ватних ламп - 8000 годин (лампи ≥нших
ф≥рм мають терм≥н служби близько 2000
годин). ¬ ус≥х проекторах Ї
можлив≥сть зм≥ни ¤скравост≥,
контрастност≥, насиченост≥ кольору.
ѕроецируемое зображенн¤ може бути
≥нвертоване навколо горизонтальноњ
чи вертикальноњ ос≥, що необх≥дно при
установц≥ проектора п≥д
чи стелею за просветным екраном.
|
|
|
–озгл¤даючи
нов≥ модел≥ проектор≥в, що з'¤вилис¤
на ринку в 1999 м, можна в≥дзначити
наступн≥ основн≥ тенденц≥њ:
1.
«б≥льшилас¤ ¤скрав≥сть апарат≥в.
ѕрактично перестали випускатис¤
проектори з ¤скрав≥стю менш 500 ANS≤ лм,
що вимагали затемненн¤ при робот≥
нав≥ть у невелик≥ прим≥щенн¤.
|
|
—ьогодн≥
середн¤ ¤скрав≥сть апарат≥в - 700 - 800 ANS≤
лм, при так≥й ¤скравост≥ проблеми з
затемненн¤м виникають т≥льки в дуже
велик≥ прим≥щенн¤. «'¤вилос¤ багато
моделей з ¤скрав≥стю 1000 - 1500 ANS≤ лм ≥
нав≥ть 2100 ANS≤ лм, причому ц≥ни на ц≥
понад ¤скрав≥ апарати знаход¤тьс¤ в
межах 8 - 12 тис. долар≥в (пари рок≥в
тому так≥ апарати коштували дес¤тки
тис¤ч долар≥в). яскрав≥сть апарат≥в
буде зростати ≥ дал≥. “ак, компан≥¤
Texas ≤nstruments початку випускати
м≥кродзеркальний к≥нопроектор з
¤скрав≥стю 7000 ANS≤ лм.
2.
ѕродовжуЇтьс¤ зменшенн¤ габарит≥в ≥
ваги проектор≥в. Ѕагато ф≥рм
пропонують понад портативн≥ модел≥
вагою 3,5- 5 кг ≥ ¤скрав≥стю 700 -1200 ANS≤ лм.
омпан≥¤ Prox≥ma оголосила про випуск
проектора LS-1 ¤скрав≥стю 800 ANS≤ лм ≥
вагою 2,5 кг! ЌемаЇ сумн≥в≥в, що
конкуренти швидко в≥дпов≥д¤ть на цей
виклик.
|
|
DVD-
програвач≥
|
|
DVD-технолог≥¤,
розроблена за останн≥ роки,
дозволила мати нос≥й, що без сумн≥ву
стане найближчим часом
основним ¤к дл¤ запису
в≥део≥нформац≥њ, так ≥ дл¤ комп'ютерних
даних. DVD-диск (D≥g≥tal Versat≥le D≥sc) зовн≥
вигл¤даЇ ¤к звичайний компакт диск,
але обс¤г записуваноњ на нього
≥нформац≥њ
|
|
дос¤гаЇ 17
√байт. ÷ей г≥гантський обс¤г
важливий насамперед
тому, що дозвол¤Ї ≥стотно
розширити ¤к≥сн≥ ≥ функц≥ональн≥
можливост≥ диска.
як≥сть
зображенн¤, створюваного DVD, дуже
близько до р≥вн¤ профес≥йних
студ≥йних в≥деозапис≥в. р≥м того, на
диску можуть бути одночасно записан≥
верс≥њ ф≥льму в широкому 16:9
≥ в звичайному 4:3
формат≥, в≥с≥м р≥зномовних
вар≥ант≥в дубл¤жу, титри на
тридц¤тьох двох мовах, ≥нформац≥¤
про актор≥в ≥ ≥стор≥ю створенн¤
ф≥льму ≥ т.д. DVD
дозвол¤Ї запрограмувати пропуск
окремих "лоск≥тливих" момент≥в
ф≥льму в залежност≥ в≥д в≥кових
категор≥й юних гл¤дач≥в. оштовним
представл¤Їтьс¤ ≥ те, що при
перевиданн≥ к≥ноф≥льм≥в колишнього
рок≥в цифровий формат DVD даЇ
можлив≥сть в≥деорежисерам робити
корекц≥ю недол≥к≥в зображенн¤
старих ф≥льм≥в.
јле
саме ц≥каве пол¤гаЇ в т≥м, що дл¤
кинокомпаний в≥дкриваютьс¤ зовс≥м
нов≥ творч≥ обр≥њ. “ак, при створенн≥
ф≥льм≥в (≥ Hollywood вже активно
приступив до цього) можна
зд≥йснювати зйомку сцен з р≥зних
крапок. Ќа DVD-диску збер≥гаЇтьс¤
к≥лька операторських верс≥й, а ¬и
можете сам≥ вир≥шити - у ¤к≥м м≥сц≥
под≥й, що розвиваютьс¤ на екран≥,
хот≥ли б знаходитис¤. ≤нша
можлив≥сть - запис на диску в≥дразу
дек≥лькох верс≥й ф≥льму з р≥зним
розвитком сюжету. якщо ран≥ш,
перегл¤даючи в≥деоф≥льм, ¬и
задовольн¤лис¤ лише одним вар≥антом
ходу под≥й, то тепер зможете
перетворити трагед≥ю в "хэппи энд"
простим натисканн¤м кнопки. ”т≥м, час
покаже, наск≥льки життЇвими
ви¤вл¤тьс¤ ц≥ можливост≥.
|
|
|
|
 |
|
|
