—истеми колективного прийому супутникових телев≥з≥йних програм .

ќстанн≥м часом  серед наших кл≥Їнт≥в пом≥тно зр≥с ≥нтерес до колективного прийому супутникового телебаченн¤. ÷е обумовлено дек≥лькома об'Їктивними причинами. —упутникове устаткуванн¤ з категор≥њ екзотики переходить у б≥льш приземлену категор≥ю побутовоњ техн≥ки. якщо супутникова антена те саме що еф≥рноњ, то лог≥чно припустити, що њњ також можна використовувати колективно. ѕриродно, варт≥сть у розрахунку на один гл¤дача (абонента) повинна бути менше, н≥ж варт≥сть ≥ндив≥дуальноњ системи. ќсобливо актив≥зувавс¤ ≥нтерес до под≥бним до систем з початком цифрового в≥щанн¤ Ќтв-плюс ≥ з розширенн¤м його зони охопленн¤ на —х≥д.

≤снуЇ безл≥ч технолог≥й колективного прийому супутникових канал≥в, кожний з них маЇ своњ достоњнства ≥ недол≥ки. ¬иб≥р т≥Їњ чи ≥ншоњ технолог≥њ залежить в≥д к≥лькост≥ абонент≥в колективноњ мереж≥, ≥ в≥д к≥лькост≥ канал≥в, до ¤ких необх≥дно забезпечити доступ кожного абонента. ÷≥ль д≥йсноњ статт≥ - коротко описати т≥льки типов≥ способи розпод≥лу супутникових канал≥в.

ќсобливост≥ конвертор≥в дл¤ колективного прийому

÷≥ особливост≥ зв'¤зан≥ з тим, що супутникове в≥щанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в р≥зних частотних поддиапазонах ≥ з р≥зними напр¤мками пол¤ризаци¤ми випром≥нюванн¤. –≥зн≥ пол¤ризац≥њ використовуютьс¤ ¤к у «, так ≥ в Ku - д≥апазон≥ (вертикальна ≥ горизонтальна л≥н≥йн≥ чи правоб≥чна ≥ л≥восторонн¤ кругов≥). Ўирина д≥апазону «≥ складаЇ всего 500 ћ√÷ (3,7 - 4,2 √√÷) ≥ весь « - д≥апазон переноситьс¤ в д≥апазон вх≥дних частот стандартного ресивера (950 - 2150 ћ√÷) одним гетеродином з частотою 5,15 √гц. Ўирина смуги частот, займаноњ Ku - д≥апазоном, б≥льш 2 √√÷ (10,7 - 12,75 √√÷), це б≥льше ширини смуги вх≥дних частот ресивера. “ому перенести сигнал усього Ku - д≥апазону в д≥апазон вх≥дних частот ресивера одним гетеродином неможливо.

ƒл¤ ≥ндив≥дуального прийому сигнал≥в до р≥зних поддиапазонах ≥ з р≥зними пол¤ризаци¤ми, ¤к правило, використовуютьс¤  конвертори, що переключаютьс¤. ѕереключенн¤ пол¤ризац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ зм≥ною живильного напруги конвертора з 13¬ (вертикальна, права кругова) до 18¬ (горизонтальна, л≥ва кругова). ƒл¤ переключенн¤ гетеродин≥в конвертор≥в використовуЇтьс¤ тоновий сигнал (меандр) 22 кгц з ампл≥тудою 0,6 ¬, що додаЇтьс¤ до напруги харчуванн¤ (тону немаЇ - працюЇ нижн≥й гетеродин, F=9750 ћ√÷, прийом до поддиапазоне 10,7 - 11,8 √√÷; тон Ї - працюЇ верхн≥й гетеродин, F=10600 ћ√÷, прийом до поддиапазоне 11,55 - 12,65 √√÷). “ак≥ конвертори в≥дом≥ за назвою Un≥versal.  еруюч≥ сигнали 13/18¬ и 0/22 кгц надход¤ть в≥д ресивера по рад≥очастотному кабел≥.

¬икористовувати  конвертори, що переключаютьс¤, дл¤ колективного прийому не можна. ƒ≥йсно, ¤кщо конвертор використовуЇтьс¤ колективно, ≥ два р≥зних абоненти вибирають канали з р≥зною пол¤ризац≥Їю ≥/чи з р≥зних поддиапазонов, у систем≥ виникаЇ конфл≥кт.  онвертор буде переключатис¤ в режим, що в≥дпов≥даЇ пр≥оритетному керуючий сигналу. –ежим роботи 13¬ 0 кгц (вертикальна пол¤ризац≥¤, нижн≥й поддиапазон) маЇ нижчий пр≥оритет, пот≥м випливаЇ режим 13¬ 22 кгц, пот≥м 18¬ 0 кгц, ≥, нарешт≥, режим, що в≥дпов≥дають комб≥нац≥њ 18 ¬ 22 кгц - вищий пр≥оритет. ÷е значить, що, ¤кщо такий конвертор безпосередньо п≥дключений до дек≥лькох ресивер≥в, ≥ один з абонент≥в уключив канал верхнього поддиапазона з горизонтальною пол¤ризац≥Їю, ≥нш≥ абоненти мереж≥ зможуть приймати т≥льки канали ц≥Їњ пол¤ризац≥њ ≥ цього поддиапазона. «розум≥ло, це неприпустимо.

ѕри колективному прийом≥ повинний бути забезпечений ќƒЌќ„ј—Ќ»… незалежний прийом сигнал≥в з обома пол¤ризаци¤ми й в обох поддиапазонах, - зрозум≥ло, ¤кщо на супутнику присутн≥ так≥ сигнали, ≥ ¤кщо Ї необх≥дн≥сть њхн≥й приймати. Ќаприклад, дл¤ прийому сигнал≥в супутника ≈кспрес-6 (80,0 ≈) вищесказане не актуально - ус≥ канали працюють з одн≥Їю пол¤ризац≥Їю - правоб≥чноњ круговоњ. ќдин конвертор, набудований на прийом ц≥Їњ пол¤ризац≥њ, можна п≥дключати до дек≥лькох ресивер≥в через звичайний д≥льник потужност≥ (сплиттер), конфл≥кту не виникне.  анали ≥з супутник≥в √јЋ—, ћ≤—“-1 (36,0≈) розташован≥ т≥льки у верхн≥й частин≥ Ku - д≥апазону, ус≥ вони обробл¤ютьс¤ одним гетеродином, тому в колективн≥й систем≥ необх≥дно забезпечити прийом двох сигнал≥в - л≥восторонньоњ ≥ правоб≥чноњ круговоњ пол¤ризац≥њ. —амий складний вар≥ант - прийом супутник≥в Hot B≥rd (13,0E), ≤ntelsat 707/THOR (1,0W), де необх≥дно одночасно приймати чотири сигнали - обидв≥ пол¤ризац≥њ й обоЇ поддиапазона.

ƒл¤ одночасного прийому застосовуютьс¤ два техн≥чних р≥шенн¤:

¬икористовуЇтьс¤ волноводное пристр≥й - розд≥льник пол¤ризаций (ортоплексор). “акий пристр≥й маЇ круглий волноводный фланець на вход≥, - до нього кр≥питьс¤ облучатель антени, ≥ два пр¤мокутних фланц≥ на виход≥ - на них установлюютьс¤ конвертори дл¤ прийому горизонтальноњ ≥ вертикальноњ пол¤ризац≥њ. “ака система трохи гром≥здка, вносить досить велик≥ втрати ≥ не вир≥шуЇ проблему з одночасним прийомом до двох поддиапазонах (у Ku - д≥апазон≥). ¬ даний час волноводные розд≥льники пол¤ризаций використовуютьс¤ в основному дл¤ прийому до —- д≥апазон≥, наприклад, дл¤ прийому ≥з супутник≥в ≤ntelsat 703 (57∞E), As≥asat-2 (100.5∞E).

2.¬икористовуютьс¤ спец≥альн≥ конвертори дл¤ колективного прийому з двома (Tw≥n) чи чотирма (Quadral) виходами. ” конвертор≥в Quadral за кожним виходом закр≥плений один поддиапазон ≥ одна пол¤ризац≥¤, що керують сигнали 13/18¬ и 0/22 кгц таким конвертором ≥гноруютьс¤.  онвертори Quadral можна без обмежень використовувати дл¤ колективного прийому будь-¤кого супутника, що працюЇ в Ku - д≥апазон≥.  онвертори Tw≥n, ¤к правило, ¤вл¤ють собою два конвертори Un≥versal в одному корпус≥, кожний ≥з двох виход≥в може бути незалежно переключений на прийом будь-¤кого поддиапазона будь-¤коњ пол¤ризац≥њ. “акий конвертор призначений дл¤ колективного використанн¤ антени двома абонентами. ” принцип≥, можна використовувати його й у б≥льш складних системах колективного прийому, ¤кщо њсти можлив≥сть подати на нього потр≥бн≥ керуюч≥ сигнали.

 ритер≥њ вибору системи колективного прийому

ƒл¤ правильного вибору того чи ≥ншого принципу побудови системи њњ майбутньому оператору (власнику) необх≥дно прийн¤ти в увагу наступн≥ њњ характеристики ≥ можливост≥:

1.ћаксимально можлива к≥льк≥сть абонент≥в.

2.ћаксимальне число супутникових канал≥в, до ¤ких одержуЇ доступ кожен абонент

3.ћожлив≥сть часткового чи повного використанн¤ ≥снуючоњ розпод≥льноњ мереж≥.

4.ћожлив≥сть використанн¤ того самого   устаткуванн¤ дл¤ прийому ≥ розпод≥лу ¤к супутникових, так ≥ еф≥рних канал≥в.

5.ћожлив≥сть колективного прийому цифрових супутникових канал≥в

6.¬арт≥сть системи в розрахунку на один абонента

7.ёридична правом≥рн≥сть ретрансл¤ц≥њ платних канал≥в (Ќтв-плюс).

8.—истеми з розпод≥лом сигналу в д≥апазонах ћ¬ ≥ ƒћ¬ - CATV (локальн≥ кабельн≥ мереж≥)

 онвертуванн¤ FM-AM (Channel Process≥ng)

÷е класичний принцип розпод≥лу супутникових програм. ќсновна в≥дм≥нн≥сть такоњ системи в≥д вс≥х ≥нших у т≥м, що не т≥льки антена, але ≥ ресивери використовуютьс¤ абонентами колективно, в абонента не встановлюЇтьс¤ н≥¤коњ апаратури, кр≥м телев≥зора. як  головне устаткуванн¤ використовуЇтьс¤ супутникова головна станц≥¤. “ипова станц≥¤ складаЇтьс¤ з монтажного кожуха, блоку харчуванн¤, блоку широкополосного п≥дсилювача ≥ набору канальних л≥н≥йок (касет).  ожна канальна касета ¤вл¤Ї собою аналоговий супутниковий ресивер ≥ кабельний модул¤тор. —игнал в≥д супутниковоњ антени з частотною модул¤ц≥Їю в д≥апазон≥ 950 - 2050 ћ√÷ приймаЇтьс¤ ресивером ≥ демодулируетс¤ до аудио/в≥део. ѕот≥м кабельний модул¤тор формуЇ сигнал у д≥апазон≥ ћ¬ чи ƒћ¬ (46 - 862 ћ√÷) з ампл≥тудною модул¤ц≥Їю, тобто  в т≥м же формат≥, що використовуЇтьс¤ в еф≥рному ≥ кабельному телебаченн≥. ¬их≥дн≥ сигнали вс≥х канальних касет суммируютс¤, п≥дсилюютьс¤ широкополосным п≥дсилювачем ≥ подаютьс¤ в розпод≥льну мережу. 

„исло супутникових канал≥в обмежено к≥льк≥стю канал≥в станц≥њ - на кожен прийн¤тий канал повинна бути встановлена окрема касета. ѕрактично вс≥ супутников≥ головн≥ станц≥њ припускають каскадирование, - ¤кщо Їмност≥ одн≥Їњ станц≥њ недостатньо, установлюЇтьс¤ дв≥, три ≥ т.д.  станц≥њ, вих≥дн≥ сигнали њх суммируютс¤. ќднак, ¤кщо канал≥в багато, при вибор≥ станц≥њ необх≥дно звернути увага на ¤к≥сть модул¤тор≥в. ” недорогих станц≥¤х, наприклад, PSM8000 виробництва Pace M≥crotechnology (UK) використовуютьс¤ спрощен≥ модул¤тори, без придушенн¤ нижньоњ б≥чноњ смуги спектра јћ. ¬икористовувати так≥ модул¤тори дл¤ роботи на сум≥жних каналах не можна, канали повинн≥ бути розташован≥ хоча б через один. ÷е обставина ≥стотна обмежуЇ застосуванн¤ под≥бних головних станц≥й, особливо ¤кщо передбачаЇтьс¤ ретрансл¤ц≥¤ в д≥апазон≥ ћ¬.

“ому що супутников≥ канали в мереж≥ н≥чим не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д еф≥рних, можна використовувати ≥снуючу розпод≥льну мережу без ¤ких-небудь обмежень. «розум≥ло, ¤кщо використовуютьс¤ канали д≥апазону ƒћ¬, п≥дсилювач≥ ≥ пасивн≥ пристроњ мереж≥ повинн≥ забезпечувати роботу в д≥апазон≥ 46 - 862 ћгц. ÷им вимогам не в≥дпов≥дають стар≥ в≥тчизн¤н≥ абонентськ≥ ответвители ”ј–-6 ≥ –ј‘-4, розрахован≥ т≥льки на метровий д≥апазон (до 230 ћ√÷).

” под≥бних кабельних мережах, ¤к правило, ретранслюютьс¤ одночасно ≥ супутников≥, ≥ еф≥рн≥ канали. якщо мережа невелика (один будинок, частина будинку), сигнали еф≥рних канал≥в п≥дсилюютьс¤ канальними чи д≥апазонними п≥дсилювачами (spl≥t-band ampl≥f≥cat≥on), суммируютс¤ один з одним ≥ пот≥м з вих≥дним сигналом супутниковоњ станц≥њ. ” великих кабельних мережах дл¤ посиленн¤ (≥/чи конвертуванн¤) еф≥рних канал≥в використовуЇтьс¤ окреме головне устаткуванн¤. ÷е може бути окрема еф≥рна головна  чи станц≥¤ одна ун≥версальна головна станц≥¤ з набором супутникових ≥ еф≥рних канальних л≥н≥йок. Ќаприклад, у монтажний корпус OV-50 станц≥њ W≤S≤ TOLP≤NE одночасно можуть бути встановлен≥ супутников≥ л≥н≥йки OV-53/55 ≥ еф≥рн≥ л≥н≥йки OV43/45. јбоненту кабельноњ мереж≥ не потр≥бно н≥¤кого устаткуванн¤, кр≥м телев≥зора. ≈ф≥рн≥ ≥ супутников≥ канали присутн≥ в абонентськ≥й розетц≥ одночасно, ≥, з погл¤ду  абонента, н≥чим не в≥др≥зн¤ютьс¤ друг в≥д друга.

ѕрийом цифрових канал≥в зд≥йснюЇтьс¤ под≥бним же чином: на головн≥й станц≥њ канал приймаЇтьс¤ цифровим ресивером, декодируетс¤ до аудио/в≥део ≥ переноситьс¤ модул¤тором у д≥апазон ћ¬ (ƒћ¬). ƒл¤ абонента цифровий канал н≥чим не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д аналогового. ÷ифров≥ канальн≥ л≥н≥йки MPEG2/DVB дл¤ головних станц≥й поки досить дорог≥. Ќаприклад, л≥н≥йка ресивера-декодера W≤S≤ OV-96 дл¤ станц≥њ TOPL≤NE коштуЇ втроЇ дорожче побутового цифрового терм≥нала. “ому що ¤к≥сть прийому до MPEG2/DVB визначаЇтьс¤ не ст≥льки параметрами устаткуванн¤, ск≥льки самим форматом в≥щанн¤, припустимо використовувати зам≥сть канальноњ л≥н≥йки комб≥нац≥ю "побутовий цифровий ресивер + л≥н≥йка модул¤тора". ” ¤кост≥ останньоњ можна використовувати модул¤тор аналоговоњ супутниковоњ л≥н≥йки. Ќаприклад, у такий спос≥б можна використовувати дл¤ колективного прийому цифрових канал≥в аналогову станц≥ю ST-912 виробництва ALCAD (≤спан≥¤). ƒл¤ прийому аналогових канал≥в л≥н≥йка станц≥њ використовуЇтьс¤ ц≥лком, дл¤ прийому цифрового каналу використовуЇтьс¤ т≥льки модул¤тор, до ¤кого через штатний декодерный розн≥манн¤ п≥дключаЇтьс¤ зовн≥шн≥й цифровий ресивер (NOK≤ DVB9600S чи будь-¤кий ≥ншоњ).

¬арт≥сть головноњ станц≥њ набагато вище, н≥ж дек≥лькох побутових ресивер≥в по числу канал≥в станц≥њ. “ому описану схему розпод≥лу доц≥льно використовувати в системах з великою к≥льк≥стю абонент≥в (в≥д дек≥лькох дес¤тк≥в ≥ б≥льше) дл¤ розпод≥лу невеликоњ к≥лькост≥ канал≥в (в≥д 4 до 20).

“аблиц¤ 1. —истеми дл¤ колективного прийому канал≥в супутника ≈кспрес-6

” таблиц≥ приведен≥ вартост≥ систем колективного прийому 4 канал≥в супутника ≈кспрес-6 з використанн¤м антени д≥аметром 180 див ≥ головноњ станц≥њ Pace PSM8000. «а варт≥сть ≥ндив≥дуальноњ прийомноњ установки прийн¤та варт≥сть системи з такою же антеною ≥ дешевим аналоговим ресивером Strong SRT200.

“аблиц¤ 2. —истеми дл¤ колективного прийому канал≥в супутник≥в Hot B≥rd 1-5.” таблиц≥ 2 приведен≥ вартост≥ систем колективного прийому 8 аналогових канал≥в супутник≥в Hot B≥rd 1-5 c використанн¤м антени д≥аметром 3.1 м ≥ головноњ станц≥њ ALCAD ST-912. «а варт≥сть ≥ндив≥дуальноњ прийомноњ установки прийн¤та варт≥сть системи з т≥Їю же антеною ≥ ресивером Strong SRT200.

“рансмодул¤ци¤ QPSK - QAM

этот метод використовуЇтьс¤ дл¤ колективного прийому цифрових супутникових програм. як  головне устаткуванн¤ використовуютьс¤ трансмодул¤торы. ” цих пристро¤х супутниковий цифровий сигнал ≥з квадратурною фазовою ман≥пул¤ц≥Їю (QPSK) демодулируетс¤, пот≥м отриманим цифровим потоком модулюЇтьс¤ несуща частота в д≥апазон≥ ћ¬ чи ƒћ¬. ƒл¤ модул¤ц≥њ використовуЇтьс¤ многопозиционна¤ квадратурна ампл≥тудна ман≥пул¤ц≥¤ (QAM). “аким чином, трансмодул¤тор перетворить супутниковий цифровий пакет у кабельний цифровий пакет. QAM менш захищена в≥д перешкод, чим QPSK, але б≥льш ≥нформативна - одним станом несущоњ передаЇтьс¤ 4, 8 чи 16 б≥т ≥нформац≥њ дл¤ 16-QAM, 64-QAM ≥ 256-QAM в≥дпов≥дно (QPSK - т≥льки 2 б≥ти ). ÷е властив≥сть QAM дозвол¤Ї перенести супутниковий цифровий сигнал, що займаЇ смугу частот 36 ћ√÷, у смугу одного телев≥з≥йного каналу (8 ћ√÷) без зменшенн¤ обс¤гу ≥нформац≥њ. ѕри трансмодул¤ции транспортний цифровий пот≥к MPEG2/DVB не демультиплексируетс¤ ≥ не декодируетс¤, весь пакет просто перетворитьс¤ ≥з супутникового стандарту DVB-S у кабельний DVB-C. ƒл¤ прийому цифрових програм у кожного абонента повинний бути встановлений ресивер-декодер MPEG-2/DVB з демодул¤тором QAM. «овн≥ такий ресивер вигл¤даЇ точно так само, ¤к супутниковий, т≥льки зам≥сть традиц≥йного вх≥дного F-коннектора в нього встановлений коннектор типу ≤EC - звичайне антенне розн≥манн¤ дл¤ п≥дключенн¤ до абонентського в≥дводу кабельноњ мереж≥.  онструктивно трансмодул¤тор може бути виконаний у вид≥ стандартноњ л≥н≥йки дл¤ установки в монтажний корпус головноњ станц≥њ. Ќаприклад, ф≥рма W≤S≤ випускаЇ касети трансмодул¤торов OV-93/95 дл¤ головних станц≥й TOPL≤NE. ÷≥ касети можуть бути використан≥ в одн≥й станц≥њ з касетами аналогових супутникових ресивер≥в ≥/чи модул¤тор≥в. ≤спанськ≥ ф≥рми Televes ≥ Fagor робл¤ть головн≥ станц≥њ сер≥њ, що складаютьс¤ т≥льки з л≥н≥йок трансмодул¤торов.

ћаксимальна к≥льк≥сть абонент≥в - теоретично не обмежено.ћаксимальна к≥льк≥сть прийн¤тих канал≥в - залежить в≥д абонентського устаткуванн¤. якщо в абонента встановлений т≥льки телев≥зор, абонент одержуЇ доступ т≥льки до аналогових канал≥в у мереж≥. ƒл¤ прийому цифрових програм абонент повинний мати кабельний ресивер/декодер. ≤ ресивер, ≥ телев≥зор п≥дключаютьс¤ до одного абонентського в≥дводу, аналогов≥ канали приймаютьс¤ безпосередньо, цифров≥ декодируютс¤ ресивером ≥ вивод¤тьс¤ на телев≥зор абонента по низьк≥й частот≥ або по рад≥очастот≥. “аким чином, оператор мереж≥ надаЇ цифров≥ канали ¤к  додатковий серв≥с. јбонент може або придбати (уз¤ти п≥д оренду) цифровий ресивер, або задовольн¤тис¤ прийомом т≥льки аналогових канал≥в. “ут п≥д аналоговими каналами маютьс¤ на уваз≥ ≥ тих цифрових каналах, що декодован≥ на головн≥й станц≥њ ≥ поширюютьс¤ в мереж≥ в аналоговому вид≥ (з јћ).≤снуюча розпод≥льна мережа може використовуватис¤ без обмежень.÷ифров≥ канали з QAM ≥ аналогов≥ з AM (еф≥рн≥ канали й аналогов≥ супутников≥ канали, конвертован≥ на головн≥й станц≥њ в јћ) лунають у мереж≥ одночасно без ¤ких або обмежень.¬арт≥сть такоњ системи в перерахуванн≥ на один абонента повинна бути диференц≥йована дл¤ абонент≥в з обмеженими можливост¤ми (т≥льки телев≥зор) ≥ абонент≥в з повними можливост¤ми (телев≥зор + кабельний цифровий приймач). ƒл¤ перших варт≥сть буде визначатис¤ так само, ¤к у випадку прийому т≥льки аналогових супутникових програм (див. таблиц≥ 1,2). ƒл¤ других варт≥сть буде пор≥вн¤нна з варт≥стю ≥ндив≥дуальноњ прийомноњ установки. ÷≥на кабельного цифрового ресивера (терм≥нала) у виробник≥в зразкова така ж, ¤к ≥ супутникового апарата. ќднак супутников≥ приймач≥ закуповуютьс¤ рос≥йськими дистрибьюторами великими парт≥¤ми, у той час ¤к на кабельн≥ терм≥нали попит у наш≥й крањн≥ практично отсутствует. «розум≥ло, при закуп≥вл≥ невеликоњ парт≥њ кожен терм≥нал об≥йдетьс¤ покупцю значно дорожче.  олективний прийом цифрових супутникових програм ≥з трансмодул¤цией на головн≥й станц≥њ економ≥чно доц≥льний, ¤кщо дл¤ прийому необх≥дн≥ антени великого д≥аметра. ” цьому випадку загальна варт≥сть ≥ндив≥дуальноњ установки визначаЇтьс¤ в основному варт≥стю антени, ≥ Ї пр¤ма вигода використовувати њњ колективно. олективний прийом цифрових канал≥в Ќтв-плюс ≥з трансмодул¤цией абсолютно легальний, тому що припускаЇ на¤вн≥сть ресивера (а виходить, ≥ електронноњ карти) у кожного абонента. Ѕ≥льш того, Ќтв-плюс рекомендуЇ дл¤ колективного прийому саме такий спос≥б розпод≥лу. ѕо неперев≥реним даноњ, «ј“ "Ќтв-плюс" припускаЇ найближчим часом  почати в≥льний продаж кабельноњ верс≥њ цифрових терм≥нал≥в XSAT CDTV-300 дл¤ таких мереж.